Я родився, мамо, у сорочці,На яку “скидалися” селом. Мене три версти тягнули хлопці,Я чекав вже зустрічі з Христом!

На яку “скидалися” селом.Мене три версти тягнули хлопці,Я чекав вже зустрічі з Христом!Бахмутські Янголи.

Я родився, мамо, у сорочці,На яку “скидалися” селом.Мене три версти тягнули хлопці,Я чекав вже зустрічі з Христом!Й мого Ангела тягли на плечах,І його контузило в боях.Він стогнав так,наче дід старечий,Чи рушницею підбитий птах.

Його крила, вже давно не білі,Брудним шматтям сунулись за ним,І смерділи гидко,бо поцвіли.Бо довкола сирість, їдкий дим.Я й тому живим, мабуть,лишився,Хто ж мене на Небо понесе?!І ще місяці зо два не брився,Там би не впізнали у лице.

Лежимо з ним у бинтах в шпиталі,Мені в вену,а йому в крило,Ллють води живої по бокалі,Кажуть,нам добряче повезло.Моляться старенькі на колінах,Палять в храмі свічі панотці,Щоб щастило янголам та сину.На “сорочку” сотня в кулаці….