Хмельницькому сьогодні, 23 жовтня, попрощалися з 35-річним військовослужбовцем Андрієм Блажко. Він загинув місяць тому — 22 вересня — у Запорізькій області. Про це Суспільне Хмельницький розповіла цивільна дружина загиблого Альона Лапко.

Репортаж з прощання із загиблим бійцем Андрієм Блажком

У Хмельницькій міській ритуальній службі зібралися хмельничани, знайомі, друзі та родичі, аби попрощатися із загиблим захисником. Серед них — Ольги Якушко, матір друга Андрія Анатолія, який також загинув на фронті, але раніше. Жінка каже: Андрій, після загибелі сина, часто пропонував їй свою допомогу.

“Мій син загинув у 2015 році в АТО. Вони з Андрієм разом дружили. У них навіть день народження був майже в один день — Андрій народився у 1988 році, 24 липня, а мій син у 1987 – 25 липня. І вони завжди разом святкували день народження. Як діти були, то дуже дружили, все разом робили, деколи і збитки разом робили.

Я, перед тим, як він мав йти уже туди, на фронт, зустріла його на зупинці, він мене обняв. Я йому кажу: “Андрійку, що ж ти так спішиш туди?”. А він мені відповідає: “Хочу за Толю помститися”, — згадує Ольга Якушко.

Сусід загиблого Григорій Осадчий розповідає: Андрій був сміливим хлопцем, не боявся ризикувати.

«Дякую вам за все». Ахтем Сеітаблаєв повідомив про смерть свого комбата

“Він не так давно дома був, десять діб дали відпустки, бо він там трохи поранений був. То він приїхав, побув і поїхав знову туди, на передову. Хлопці, його побратими кажуть, він безстрашний був”, — каже чоловік.

Він був безстрашним: у Хмельницькому попрощалися із загиблим захисником Андрієм Блажком

Загиблого військовослужбовця Андрія Блажка поховали на Алеї Слави хмельницького кладовища у мікрорайоні Ракове. 23 жовтня 2023 рік. Фото: Суспільне Хмельницький

Андрій Блажко загинув місяць тому — 22 вересня у Запорізькій області, розповідає його цивільна дружина Альона Лапко.

“Йому кілька разів приходила повістка. Тринадцятого лютого він поїхав до “учєбки”, а вже третього травня їх перевели на Запорізький напрямок. Так він там і загинув. Він першим вийшов з окопу і їх “Градом” накрило. Сподіваюся, що смерть його була миттєва, що він не мучився. Хлопці його встигли відтягнути з поля бою, щоб потім була можливість його забрати”, — каже Альона.

За її словами, вони разом із Андрієм прожили майже шість років.

“Він любив дуже малого, мого сина, вважав також його сином. Це не його рідна дитина, але він вважав його сином. І дуже сильно його любив. Так, що рідний батько, напевне, так любити не буде”, — розповідає дружина загиблого.

Поховали військовослужбовця Андрія Блажка на Алеї Слави міського кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

“Повернувся з-за кордону, щоб захищати”. Попрощались з 32-річним Максимом Дячуком